Часто футбол дивлюся, з задоволенням іноді на стадіоні дивлюся. Мені подобаються різні команди, окремі українські, але більше люблю спостерігати за «Барселоною», за іспанським чемпіонатом. В мене зацікавлення до футболу завжди було. Але оскільки воно носить не постійний, а більше емоційний характер, то під час цього Євро в мене стільки негативу нашарувалося, що я взагалі відмовився від ідеї шукати білети для перегляду матчів на стадіонах. На старті Євро я вирішив, щоб тут не товктися в Києві, не псувати собі нерви від пробок, від цієї невлаштованості, яку нам тут незрозуміло для чого зробили – щоб прийняти нормально гостей, виявляється, треба отруїти життя киянам – я вирішив просто на непленарний тиждень, який в мене був незайнятий, взяти частину відпустки раніше і махнути з України в Боснію, де без всіх цих проблем на більшій відстані в барі по телевізору подивитися… Потішитися непоганим одним матчем збірної України, поїздити з українським прапорцем, де всі вітають тебе і зовсім по-іншому ставляться, з захопленням.