Те, що подія відбудеться – це добре, це – знак того, що мінімальну довіру місто ще має. Львів завжди мав свою регіональну вагу, у складі будь-якої держави, коливаючись від штучної периферійності до спонтанного відродження. Чемпіонат Європи – це ознака того, що Львів має шанс з периферійності знову виходити на свою більш природну позицію. Правда, багато речей є недовершених – і інфраструктура, і те, що команди не хочуть жити тут, і наповненість готелів. Це – відголоски радянського підходу до справи. Зрозуміло, що для мене, як і для кожного львів’янина, Євро-2012 – це такий патріотичний постріл. Але це – всього лише один постріл, дуже короткочасна подія, яка може за собою нічого не залишити. А варто було б, щоб залишила – перш за все, в соціально-культурному полі.
